Вечір пам’яті Володимира Івасюка з метафоричною назвою «Візьми з собою мою пісню – я в неї щастя наспівав» зібрав багатьох шанувальників творчості в день народження видатного композитора – 4 березня – в галереї «Єлисаветград». Організатори вечора запевнили, що наступного року на Кіровоградщині обов’язково відбудеться «Івасюк-фест» – мистецький проект, який в черговий раз, але на масштабнішому рівні, відкриє творчість Володимира Івасюка для молодого покоління українців.

Для значної частини присутніх цей захід став можливістю ближче познайомитися з творчістю Володимира Івасюка. «Шкода, що ми так мало знаємо про Івасюка. Це однозначно та постать, про яку варто говорити і переосмислювати його творчість, долю в контексті епохи. Нам усім складно оцінити його вклад в українську музику, адже сучасна молодь мало знає про радянський контекст, в якому жив і писав Володимир Івасюк. Володимир був невиправним оптимістом протягом усього життя. І дуже важливо, що таким він залишається і в своїх піснях. Було приємно бачити на сьогоднішньому вечорі так багато молодих ініціативних людей, завдяки яким, власне, захід став реальним», – прокоментувала мистецьку ініціативу Ірина Ткаченко, доцент кафедри видавничої справи та редагування КДПУ ім. В. Винниченка, організатор вечора.

Виконавці пісень В. Івасюка (студенти, аспіранти КДПУ – гурт «Приходьте завтра» та його учасники Ольга Алєєксєнко, Кирило Поліщук, Сергій Цигульський; Дмитро Душейко, Альона Олійник, Микола Папуша, Наталя Оврас, Дарія Левіна, Олександр Вчорашній, Ксенія Чеканова) зізнаються, що в процесі підготовки до вечора відкривали життя і творчість композитора для себе вперше, що окремі його пісні вважали піснями інших виконавців. На цьому наголосив і доцент кафедри української літератури КДПУ Олександр Ратушняк: «Що ми знаємо про Івасюка? Мабуть, чи не кожен відповість лиш те, що це автор «Червоної рути» та композиції «Я піду в далекі гори». Дивно, але пісні, які написав Володимир Івасюк, ми часто асоціюємо з іншими виконавцями – з Софією Ротару чи Олександром Пономарьовим. Важливо, що цей захід відбувся, що всі присутні мали змогу наблизитись до такої постаті, як Івасюк».

Вечір мав пісенно-документальний формат, з цікавими поетично-документальними інсталяціями, що створювало ефект присутності самого Володимира Івасюка, його батьків, друзів (ці важливі ролі талановито зіграли студенти та викладачі факультету філології та журналістики Світлана Дубина, Артем Луценко, Сергій Цигульський, Сергій Ткаченко). «Важливо, що вечір не був схожий на академічний захід з довгими нудними промовами. Адже що скаже про композитора краще за його пісні?», – ділиться враженнями Вікторія Гапоненко, учасниця проекту.

Пізнавальним був виступ Світлани Орел, яка познайомила присутніх з сюжетом «Івасюк – Кіровоградщина». Пов’язаний він з постаттю маловідомого, але талановитого композитора та автора пісень Володимира Яцоли з Новоукраїнського району. Він мав творчі зв’язки з Івасюком, неодноразово приїздив до Чернівців, був убитим через півроку після смерті Володимира Івасюка…. Ходять чутки, що декілька його геніальних пісень були присвоєні окремими композиторами як свої, зокрема пісня «Край, мій рідний край».

Особлива складова зустрічі – благодійний продаж авторських листівок художниці Олі Макаревич (студентка 5 курсу факультету філології та журналістики), яка проілюструвала пісні Володимира Івасюка, мотиваційних наліпок та магнітів – теж авторських, створених Вікторією Гапоненко та Альоною Олійник, студентками 3 курсу філологічного факультету. Кошти (1500 грн) організатори передали матері кіровоградського 23-річного спецпризначенця Вадима Довгорука, який повернувся з-під Дебальцевого з важками травами ніг та без руки. Вадима чекає складний і витратний процес протезування ніг, проте він тримається дуже оптимістично і свою мрію ходити обов’язково втілить в життя.

«Без перебільшення, подібні мистецькі проекти допомагають підтримувати гуманітарну ауру нації. Там, де немає культури, починається війна. Популяризуючи творчість українських митців, ми створюємо безпрецедентні благодійні акції, які об’єднують людей і допомагають українським військовим», – наголосила Ірина Ткаченко.