 У приміщенні
театру ім. М. Кропивницького 21 листопада відбувся захід, присвячений пам’яті
жертвам Голодомору 1932-1933 років. На початку та в кінці дійства було обіграно
монолог Сталіна, а точніше – його невдоволення «куркульськими саботажниками» та
їхньою жадібністю та лінощами. Особливо мова йшла про найбільш «неблагополучні
райони». Між картинами сталінської «непосильної» праці було поставлено фрагмент
вистави М.Куліша «97».
Талановитий
акторський склад зумів майстерно відтворити на сцені жахливу минувшину в усій її
трагічній дійсності, показавши ВЕЛИКЕ горе ВЕЛИКОГО народу та звірячу антигуманну
політику партії. Досконала гра не залишила байдужою жодну присутню особу. Зал плакав.
(Слід відзначити позаплановість постановки, від чого її якість аж ніяк не постраждала).
Реквієм
завершила заступник голови обласної держадміністрації Дмитренко Тетяна Тимофіївна,
подякувавши артистам за висловлене в творчості громадянське ставлення до проблеми
і глядачам за їхню небайдужість, нагадала про оприлюднену 19 листопада «Книгу пам’яті»,
в яку занесено прізвища близько 42000 загиблих без війни людей з усієї Кіровоградщини.
Кажуть,
людина живе доти, доки живе пам'ять про неї. Не забуваймо того страшного лихоліття
,щоб воно ніколи не повторилось на нашій грішній Землі!
Марія Ларченко
|
