Зазирнути за лаштунки видавничого бізнесу, з перших вуст дізнатися про нові тенденції у вітчизняному книговиданні змогли учасники проекту «Як видати книгу», що проходив 1 - 2 листопада у Львові. Ініціатором проекту стала організація «Центр літературної освіти».

Протягом двох днів із молодими авторами, редакторами та людьми, небайдужими до видавничої справи професійними секретами ділилися провідні українські видавці, керівники видавничих проектів, фахівці з авторського права. Зокрема, спікерами проекту були: Василь Ґабор – письменник, літературознавець, автор і упорядник серії «Приватна колекція» видавництва «Піраміда»; Юка Гаврилова – літературний агент, експерт з авторського права, керівник Юридичного бюро Київської національної медіапрофспілки; Мар’яна Савка – письменниця, літературознавець, співзасновник і головний редактор «Видавництва Старого Лева»; Світлана Скляр – головний редактор видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля»; Ростислав Семків – літературознавець, публіцист, директор видавництва «Смолоскип», викладач Києво-Могилянської Академії.

Усі доповіді так чи інакше стосувалися питання, як автору-початківцю втілити свій видавничий проект у життя. Тож учасникам, які роблять перші кроки у видавничій справі, випала нагода подивитись на себе очима видавців, узнати, яким видавець хоче бачити свого автора. Попри те, що в усіх видавців виявились деякі спільні риси «ідеального автора», кожен із них розповів про власні критерії.

Василь Ґабор: «Хороший видавничий проект неможливо зробити без доброго божевілля»

Першим доповідачем став автор ряду проектів у видавництві «Піраміда» Василь Ґабор. Він розповів про власний досвід видання серій «Приватна колекція», в якій подавав власний суб’єктивний погляд на літературу, «Незнайома» (твори жіночої прози), «Майстри українського перекладу» та інших. Письменник констатував прикрий факт, що в сучасних реаліях медіауспіх не завжди означає успіх комерційний. Часто буває так, що про книгу говорять у ЗМІ, в літературознавчих колах, але при цьому комерційного успіху вона не має. Так, в Україні рідко мають успіх іміджеві проекти, багато з яких – на слуху у читачів. Тож рецепту комерційного успіху видавничого проекту в сучасних українських умовах, на думку Василя Ґабора, немає, це своєрідна лотерея.

Однак секрет видавничого успіху пан Василь убачає в «доброму божевіллі», фанатизмі у своїй справи: «Якщо заряджений ідеєю, вихід завжди знайдеться».

Юка Гаврилова: «Професійні письменники – це ті, які регулярно пишуть і регулярно отримують за це гроші»

Про специфіку екзотичної для українських реалій професії літературного агента розповіла Юка Гаврилова. За її влучним висловом, літературний агент – це «милиці» для талановитих письменників, які не вміють спілкуватися з видавцями. Запорукою успіху письменника пані Юка бачить постійну працю, власне, це і відрізняє, на її думку, професійного письменника від аматора (зразковими в цьому плані Юка Гаврилова вважає Андрія Кокотюху й Андрія Куркова).

Для молодих авторів Юка Гаврилова дала кілька практичних порад, які дозволять звернути на себе увагу видавця:

- не друкуйте книгу за власний кошт, якщо ви не можете продати її власними зусиллями;

- якщо у вас уже є видана книга, видавець уважніше дивиться на ваш рукопис. Якщо її немає, можете відмовитись від гонорару за перший наклад – так ви мотивуєте видавця;

- звертайтесь до видавництв, які друкують твори, схожі на ваші за жанром;

- намагайтесь отримати рекомендації від відомих письменників.

Мар’яна Савка: «Хороша атмосфера в колективі – запорука успіху»

Про власний видавничий досвід розповіла головний редактор «Видавництва Старого Лева» - одного з найуспішніших видавництв дитячої літератури в Україні. Окрім дотримання об’єктивних правил маркетингу, одним із найголовніших чинників успіху видавець вважає хороший психологічний клімат у колективі. «Створення книги схоже на процес випікання хліба: з хорошим настроєм, позитивними емоціями» - говорить Мар’яна Савка. Особливо це стосується створення літератури для дітей.

У своїй видавничій діяльності «Видавництво Старого Лева» завжди орієнтується на запити читачів. Так, традиційними для видавництва стали промоційні заходи за участю дітей: різноманітні дитячі фестивалі, майстер-класи тощо. «Репертуар видавництва став універсальним, бо батьки дітей теж хотіли щось читати» - розповідає Мар’яна Савка. Результатом цього стало видання книжки-антистресу «Чарівний сад», весь наклад якої був проданий протягом перших двох днів після презентації на Форумі видавців, а також ряду інших успішних видавничих проектів.   

Світлана Скляр: «Для письменника головне – бути не визнаним, а прочитаним»

На комерційних аспектах співпраці письменника і видавця акцентувала увагу в своїй доповіді Світлана Скляр – головний редактор видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля». «Те, що раніше називалося книжковою справою, зараз називається видавничим бізнесом, бо зараз мало письменників, які просто діляться своїми думками зі світом», - із такого дещо несподіваного твердження почала розмову пані Світлана. Тож і головне завдання видавця – продати твір читачу.

Світлана Скляр назвала такі риси «ідеального», на її думку, автора:

- велика ерудиція (письменник повинен багато читати);

- працелюбність (письменник повинен бути готовим до того, що часто текст треба переробляти без допомоги видавництва);

- компетентність у тому, що пише автор (за необхідності письменник повинен консультуватися у експертів, використовувати спеціальну літературу);

- адекватність до критики;

- активність (після виходу книги письменник повинен створити навколо неї інформаційний привід).

Наприкінці проекту «Як видати книгу» учасники мали можливість представити власні видавничі проекти і отримати кваліфіковані поради від експертів – Світлани Скляр і Юки Гаврилової. Тож сподіваємося, що всі представлені проекти знайдуть свого видавця.

Роман Пикалюк

фото: Центр літературної освіти