Круглий стіл «Екологічна журналістика в кіровоградському форматі: стан та перспективи розвитку» провели 15 лютого кафедра видавничої справи та редагування КДПУ імені В. Винниченка спільно з місцевим відділенням Малої академії наук. Безпосереднім призвідником цієї події стало дослідження слухачки МАН Айнури Алієвої, виконуване під керівництвом кандидата філологічних наук Ірини Ткаченко. Обговорити результати пошуків юного науковця й було запрошено журналістів провідних кіровоградських ЗМІ.

В основному, гості погодилися з висновками Айнури, що поширення матеріалів на екологічну тематику є нестійким. Зокрема, відзначалося, що висвітлення екологічних проблем в засобах масової інформації, здебільшого, пов’язане з політикою, тобто коли те чи інше питання опиняється в центрі підвищеної уваги з боку можновладців. Одностайно запрошені журналісти з прикрістю констатували кричущу недостатність на місцевому рівні експертів, у котрих ЗМІ можна було б одержати фаховий коментар на екологічну тематику. Разом з тим багаторічний кореспондент газети «Дзеркало тижня» в Кіровоградській області Світлана Орел зауважила взагалі про дефіцит експертів в усіх сферах, особливо на регіональному рівні, та попри достатньо потужний рівень інформаційної журналістики, у журналістики нішевої можливостей для розвитку обмаль, адже далеко не всі газети можуть собі дозволити тримати в штаті вузького спеціаліста.

Головний редактор порталу «Гречка» Валерій Лебідь навів приклад кіровоградського сайту www.nature.kr.ua, де не так часто, проте все ж з’являються дописи на екологічну тематику. Крім того, Валерій підняв тему відсутності соціального замовлення на матеріали, присвячені екологічним проблемам. Таким чином, з одного боку, складність для журналіста створити фахове журналістське розслідування з питань чистоти навколишнього середовища зіштовхується, з іншого боку, з байдужістю до цих тем читача-глядача.

Який вихід з подібної ситуації бачать гості круглого столу? На думку Валерія Лебедя, навіть якщо на вдається знайти експерта-еколога на регіональному рівні, за допомогою соцмереж можна вийти на зв'язок із фахівцями всеукраїнського рівня та звернутися, якщо це можливо, по коментар до них. А тим, хто бажає розповісти медіа про екологічні (та й не тільки) проблеми свого кварталу, району, села або селища, журналісти закликали користуватися засобами зворотного зв’язку, які має кожен засіб масової інформації. Кореспондент «Нової газети» Володимир Кондрашов висловив пропозицію створити список «больових точок» міста й моніторити їхній стан. У свою чергу, викладачі кафедри видавничої справи та редагування педагогічного університету як одні з організаторів щиро подякували учасникам круглого столу та запевнили, що завжди раді розглянути усі можливі формати співпраці працюючих журналістів із журналістами майбутніми, яких готує їхній ВНЗ.