«Щоб улюблена іграшка ставала кращою…»

Дванадцяте листопада – День 80-річчя факультету філології та журналістики. У журналістів-видавців своя програма святкування.  До них  завітала ціла знімальна група «Ранкової кави»: Сергій Мамаєв, ведучі Світлана Адамович і Євген Манженко, а також головний продюсер телеканалу «Кіровоград» і ведучий програми «Погляд» Андрій Богданович.

Гості ділилися власним досвідом і розповідали курйозні історії. А ділитися є чим, тому що зміни на обласному телебаченні, що відбулися за останні три місяці,  не помітити неможливо. 

Яскравою на «Кіровограді» є телепередача «Ранкова кава»,  гостем якої  може стати будь-яка цікава людина.  «Обізнаність або ж необізнаність гостя в певній темі – предмет уваги як для глядача, так і для ведучих». Іноді трапляється експромт: прийшов не той, на кого чекали в студії, тоді цікавість до співрозмовника збільшується вдвічі. Запитання виникають по ходу.

Але найцікавіше залишається поза кадром! Так, наприклад, і на каналі «Кіровоград» є свої курйози. Тут траплялось так, що кіровоградські високопоcадовці, через перехвилювання, не з’являлися на прямий ефір  того ж  «Погляду», посилаючись на термінові справи…

Студенти – майбутні редактори – дізналися важливі професійні секрети. Про синусоїду глядацької уваги, зокрема. Про те, як діє психологічний прийом, у результаті якого ви дивитеся рекламу навіть тоді, коли не хочете її дивитися.

«Треба любити цю роботу. Ми із задоволенням ділимося з вами своїми знаннями, щоб улюблена іграшка ставала дедалі кращою й кращою…» – запам’яталися слова Сергія Мамаєва.

Провідні журналісти кіровоградських ЗМІ – випускники факультету:

«Я не знаю жодної людини, яка пішла б з журналістики»

Наступна зустріч –  з провідним оглядачем газети «Украина-Центр» Оксаною Гуцалюк та із журналісткою й головним редактором «Кіровоградської правди» Оленою Данилишин. Обидві журналістки навчалися в стінах рідного філфаку.

«Жодна професія не дає такої можливості зранку бути на полігоні й встигнути стрибнути з парашутом, вдень, швидко переодягнувшись, бути на прес-конференції, а ввечері брати інтерв’ю у зірки», – ділиться з нами досвідом Оксана Гуцалюк. Розмова з представниками ЗМІ нагадує ще раз про те, що журналістика – це спосіб життя, а не тільки професія. Пані Олена не може заснути, якщо телефон буде відімкнутий, а пані Оксана стверджує, що, навіть ідучи у відпустку, журналіст працює далі, бо джерела інформації – повсюди, і він не може просто проходити повз них. Буває так, що ти хочеш допомогти людині, але не можеш – немає необхідних важелів. У робочих буднях журналіста буває й гірше – йому відверто погрожують.

У працівників ЗМІ, признатися чесно, як і  в нас, студентів, теж бувають  творчі кризи. У такому випадку Олені Данилишин завжди згадуються рекомендації зі шкільного посібника іноземної мови  – «як написати вірш»: «Оpen your mind» – «Відкрий свій розум»,  подумай про щось хороше. В Оксани Гуцалюк для боротьби з творчими кризами є своя настанова: мусиш працювати, а далі – «апетит приходить під час їжі».