П`ятниця, 29.03.2024, 10:03
Кафедра видавничої справи та редагування КДПУ
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Вересень » 29 » Видавничі субпродукти, парадокси закону про авторське право та інші неприємності перекладного книговидання
22:19
Видавничі субпродукти, парадокси закону про авторське право та інші неприємності перекладного книговидання

Успішно розпочався новий сезон Медіа-клубу, ініційованого кафедрою видавничої справи та редагування. Студенти зустрілися з Богданом Стасюком – перекладознавцем, науковцем, теоретиком і практиком перекладу. Його перша перекладна книга – «Сталкі та його команда»  (Видавництво «Навчальна книга – Богдан», 2013), над якою пан Богдан  працював разом із Володимиром Чернишенком, Сергієм Стецем та Лесею Смірновою.

Шкільні історії про Сталкі – особлива сторінка творчості всесвітньо відомого письменника Ред'ярда Кіплінґа. Українською перекладено вперше, з ексклюзивними автентичними шкільним скетчами та замальовками одного з прототипів головних героїв книги – відомого британського знавця антикваріату і фотопортретиста Джорджа Чарльза Бірсфорда (1864 –1938). Варто сказати, що ці чорно-білі репродукції унікальні, тому що український читач стане першим (на теренах колишнього СРСР так точно!), хто їх побачить. Хіт продажу на Львівському форумі!

Тема розмови - видавничі аспекти перекладних видань - актуальна для майбутніх редакторів та видавців, а також для викладачів редакторського фаху, потенційних перекладачів та авторів.

Богдан Стасюк розповів про специфіку підготовки перекладного видання, детально зупиняючись на конкретних етапах – вибору твору, його перекладу, редагування, художнього оформлення та промоції продукту.

Цікаві парадокси, пов’язані з сегментом перекладних видань, присутні на кожному із зазначених і професійно розтлумачених Богданом Стасюком етапів.

Видавничі перекладні субпродукти, закон про авторське право та інші дрібні неприємності. Часто ми маємо справу з перекладним контрфактом або видавничим перекладним субпродуктом. Таке явище виникає тоді, коли видавництво, відчуваючи, що автор і його твори в тренді, лінується зробити оригінальний самостійний переклад, використовуючи як вихідний матеріал для перекладу українською мовою видання, наприклад, сусідньої держави.   Примітка «Перекладено українською…» без вказівки того, з якої саме мови здійснено переклад, є свідченням  того, що видавництво схитрувало. «Це – ганьба для видавництва», – стверджує Богдан Стасюк. Такі гріхи, зокрема, має видавництво «Фоліо». Причин може багато – відсутність фінансів, перекладача з мови оригіналу… Причини є. Проте, ми теж погоджуємося із експертом у тому, що це питання честі видавництва і поваги до свого читача, який прагне отримати якісний україномовний видавничий продукт.

Важливим аспектом перекладного книговидання є юридичний момент, пов’язаний із авторським правом на твір. Виявляється, це реальна проблема, яка потребує вирішення, адже, як наголошує Б.Стасюк, «іноді якісний переклад недоступний для читача через дію закону про авторське право» (так трапилося з першими перекладами творів Толкієна українською, адже перші переклади вийшли, так би мовити, нелегітимними, але якісними в художньому розумінні, тому після офіційного перекладу, який зробила К. Онищук, попередню спробу було вилучено з продажу). Драматичним сюжетом дію закону про авторське право є факт викуплення права на публікацію творів авторів, які жили на території колишнього Радянського Союзу.

Фільм породжує переклад. Свої парадокси є у виборі твору для перекладу. Сучасна книговидавнича практика в цьому сегменті засвідчує тенденцію до появи перекладу твору, за яким з’являються фільми. Дійсно, про це на Видавничому форумі у Львові наголошував і Андрій Кокотюха, автор бестселера «Червоний». Цей своєрідний спосіб визнання автора і його твору породжує попит, і його окремі видавництва можуть успішно використовувати.

«Перекладачі є. Немає хорошої школи редакторів», – доводить Богдан Стасюк. Крім того, якщо є якісний твір, професійний перекладач та редактор, то часом бракує відповідного художнього оформлення та гідної, ефективної промоції книги. «У нас немає зв’язної ланки між перекладачем і видавцем, - підсумовує Б. Стасюк, – а українській видавничій практиці бракує європейського досвіду». Хоча в контексті економічної і політичної ситуації України навіть такий стан перекладного книговидання не може не тішити. Про те, що в Україні можуть видавати якісні книги, зокрема і переклади, свідчить згаданий нами львівський Форум видавців.

Як долати парадокси. Не втрачаючи віру в те, що безвихідних ситуацій не буває, ми виокремили із діалогу з Богданом Стасюком декілька цікавих рецептів.

Отже:

«Толкове видавництво має перейматися тим, що книгу можна придбати в різних форматах, зокрема в електронному варіанті, ліцензійованому!».

«Мало перекласти, мало видати, треба професійно презентувати».

«Посилювати школу підготовку перекладачів та редакторів».

«Підтримка перекладного книговидання з української мови на мови світу має йти від державних програм, щоб світ хотів пізнавати Україну».

«Уникайте видавничих субпродуктів».

«Потрібно розвивати зв’язки між авторами, перекладачами та видавництвами».

 

Ірина Ткаченко

Богдан Стасюк в передачі "Єлисаветградський книговир":

Переглядів: 670 | Додав: R_Editor0073 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Партнери сайту
Copyright KSPU © 2024