Серед моїх викладацьких і методичних авантюр «Видавничі посиденьки» я виокремлюю в особливий статус заходу-фавориту. Будь-яку ідею, навіть найкреативнішу і найнеочікуванішу, можна легко зіпсувати.
Зізнаюся чесно: десь глибоко в душі був острах, що студенти 44-ої групи (а саме їм пощастило стати першими учасниками пілотних «Видавничих посиденьок») не відгукнуться на мою пропозицію. Проте їхній ентузіазм і запал, з яким вони поринали в роботу над своїм артбуком, тішив моє викладацьке самолюбство. 
Завдання було дійсно складним і відповідальним: потрібно було створити повноцінне літературно-художнє видання у форматі артбука. Шлях від обговорення ідей та їх видавничої інтерпретації до створення проекту видання (підготовка контенту, режисура, архітектоніка) та безпосередньо редакційно-видавничого втілення в життя був динамічним і цікавим, хоч і копітким. Нам вдалося змоделювати реальний редакційно-видавничий процес створення літературно-художнього видання таким нестандартним, прикладним методичним способом. 
Організатори «Видавничих посиденьок» запропонували гостям декілька версій поглядів фахівців на феномен артбуків у сучасному видавничому просторі. Колоритними виявилися не тільки роботи студентів, а й коментарі експертів – Ольги Цимбаліст, Тетяни Пташник, Наталі Фенько та Романа Пикалюка. Всі експерти були одностайними: кожен проект був оригінальним, ексклюзивним, демонстрував неабиякий творчий потенціал кожного із студентів, навіть якщо до цього у декого він був глибоко захований. 
Приємно, що ця подія зацікавила студентів нашого факультету, які навчаються за спеціальністю «Видавнича справа та редагування». В 412-ій аудиторії був аншлаг, і це не може не тішити. Глядачів не залишив байдужим артбук Ольги Макаревич про те, як бути зайцем. Вирізнялися «чоловічі» і «жіночі» артубки у видавничій інтерпретації Оксани Петренко та Андрія Мороза, дивував і наснажував «Позитивчик» Світлани Дубини, повертав до кіно дискурсів артбук Ганни Підлубної, продовжила життя років на 10 презентація артубку Іриною Майнич, зачаровував квітами поетичний артбук Панченко Олександри, фаховим підходом до режисури вразила робота Тетяни Демчук (їй вдалося поєднати поетику і поезію чаю у довіднику для допитливих дітей), книга для наречених Вікторії Салогуб нагадала про те, що довершеність існує в деталях, за що кожен отримав гучні оплески від гостей та першу символічну винагороду за творчі зусилля у вигляді шоколадних грошей.
Не помилюся, якщо назву цей формат проведення занять з редакційно-видавничого фаху буктерапією, адже вплив процесу і результату колосальний з огляду на ті естетичні і творчі імпульси, які отримали автори артбуків і ті, хто прийшов на презентацію, яка нагадувала справжню феєрію сюжетів, характерів, особистостей, ідей, художніх образів.

Ірина Ткаченко,

старший викладач кафедри видавничої справи та редагування